Історія обручки на весілля
Люди з давніх-давен носили кільця, а традиція обмінюватися кільцями налічує не менше трьох тисяч років. Як же кільце стало постійним супутником романтичних відносин?
Достовірно відомо, що у стародавньому Єгипті кільця поширені серед знаті. Кільце завдяки своїй круглій замкнутій формі нагадувало сонце та місяць і уособлювало нескінченний цикл переродження природи. Обручки з діамантами в ТМ «Imperia Zolota» ви можете замовити тут https://imperiazolota.ua/ua/kabluchki/obruchki/z-diamantami-obr/.
Коли Олександр Великий завоював Єгипет, стародавні греки перейняли традицію носіння кілець. Відомо, що кільця стали дарувати своїм коханим.
Від греків ця традиція перейшла до римлян, які стали використовувати обручки у шлюбних церемоніях. Весільні обручки виготовляли з міді, заліза, і, звичайно ж, срібла та золота.
На якому пальці носити весільне кільце
Так само, як і єгиптяни, греки та римляни вважали, що в безіменному пальці лівої руки проходить так звана «вена кохання» — найкоротший шлях до серця людини. Відповідно, кільце на цьому пальці контролювало та оберігало цей шлях.
Згодом у деяких народів весільне кільце перекочувало на іншу руку. У православній традиції обручку прийнято носити на безіменному пальці правої руки.
Обручка та заручне кільце
У середньовічній Європі весілля могло відбуватися без свідків, наречені давали один одному клятву, а чоловік дарував жінці обручку. Тим не менш, такий стан речей іноді призводив до того, що одна зі сторін могла згодом заперечувати факт одруження. Тоді у 12-му столітті Римська церква затвердила обряд вінчання як офіційну церемонію одруження. Обмін кільцями подружжя став частиною цієї церемонії, кільця стали матеріальним символом словесних клятв. Згодом обручці було відведено безіменний палець, а інші залишилися вільні для інших кілець та інших випадків. Зокрема, наречений дарував кільце заручини дамі свого серця, коли пропонував їй вийти за нього заміж. Так остаточно розійшлися шляхи заручного кільця та обручки.