Як поставити діагноз?
Визначення функції щитовидної залози:
Проводиться визначення вмісту тиреоїдних гормонів у крові: св. Т4 та св. Т3 базального рівня ТТГ. Концентрація ТТГ при тиреотоксикозі повинна бути низькою (< 0.1 мЕ/л), вміст у сироватці свТ4 та свТ3 підвищений.
Визначення антитіл до рецептора ТТГ:
Антитіла до рТТГ виявляються у 99-100% хворих на дифузний токсичний зоб. У процесі лікування або спонтанної ремісії захворювання на антитіла можуть знижуватися або зникати.
УЗД щитовидної залози:
За допомогою УЗД визначається обсяг та ехоструктура ЩЗ. У нормі обсяг ЩЗ у жінок не повинен перевищувати 18 мл, у чоловіків – 25 мл.
Лікування дифузного токсичного зоба
Методи лікування тиреотоксикозу:
- консервативне (прийом антитиреоїдних препаратів)
- оперативне (тиреоїдектомія)
- лікування радіоактивним йодом
Трохи про кожен варіант лікування:
Консервативне лікування
Призначається для досягнення еутиреозу як базовий тривалий курс лікування, який, в деяких випадках, призводить до стійкої ремісії або перед оперативним лікуванням або радіойотерапією. Важливим моментом планування тривалої тиростатичної терапії є готовність пацієнта слідувати чітко всім рекомендаціям лікаря та наявність доступної ендокринологічної допомоги (регулярність відвідування лікаря та своєчасний контроль аналізів).
Тіамазол (тирозол, мерказоліл) є препаратом вибору для всіх пацієнтів, яким планується проведення консервативного лікування дифузного токсичного зоба, за винятком лікування у першому триместрі вагітності, тиреотоксичного кризу та розвитку побічних ефектів на тіамазол, коли перевагу слід віддати пропілтіоурацилу (ПТУ).
Тіамазол на початку призначається у відносно великих дозах: 30 — 40 мг (на 2-3 прийоми) або ПТУ — 300 — 400 мг (на 3 — 4 прийоми). На тлі такої терапії через 4 тижні у більшості хворих з тиреотоксикозом вдається досягти еутиреоїдного стану (нормалізація св. Т4 та св. Т3). Рівень ТТГ може довго залишатися зниженим. На період до досягнення еутиреозу, а найчастіше і на більш тривалий термін, пацієнтам з явним тиреотоксикозом доцільно призначення бета-адреноблокаторів (конкор 5 мг на добу, атенолол — 50-100 мг на добу, метопролол 50-100 мг на добу). При тяжкому тиреотоксикозі та за наявності симптомів надниркової недостатності (виражена слабкість, гіпотонія) призначаються глюкокортикоїди: преднізолону -10-15 мг на добу перорально або гідрокортизону 50-75 мг на добу внутрішньом'язово.
Після того, як відбулася нормалізація рівня св. Т4 — хворому на дифузний токсичний зоб починають знижувати дозу Тіамазолу до підтримуючої — 10 мг на день.
При розвитку гіпотиреозу на фоні прийому Тіамазолу призначається Л-тироксин у середній дозі 25 — 50 мкг на день до нормалізації ТТГ крові. Мета терапії – підтримання нормального рівня св. Т4 та ТТГ.